Андрій Пивоварський: проведення незалежного аудиту австрійцями вперше порушило монополію Укравтодору на перевірку якості ремонту доріг

7 серпня 2015 року, 16:45

Андрій Пивоварський: проведення незалежного аудиту австрійцями вперше порушило монополію Укравтодору на перевірку якості ремонту доріг

7 серпня Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський і компанія iC consulenten презентували результати пілотного проекту з незалежного аудиту якості дорожніх робіт у Київській області.

У заході взяли участь представники виконавця проекту Peter W?TZINGER (Пітер Вьотцінгер), партнер iC consulenten, James Mathews (Джеймс Метьюс), міжнародний експерт з автомобільних доріг та Роман Хміль, директор департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень.

В офіційному звіті експерти відзначили, що ямковий ремонт, виконаний в 2015 році, загалом має хорошу якість. Проте сам підхід до організації робіт неправильний. За висновками інспекторів є дві основні проблеми: перша полягає у відсутності в Укравтодорі актуальної інформації про експлуатаційний стан доріг, друга – в тому, що немає єдиного алгоритму визначення, яку дорогу/ділянку ремонтувати і яким методом. Їх вирішення дозволить використовувати виділені кошти більш ефективно.

«Наразі ремонтні роботи, які проводяться в Україні, виглядають як короткострокові часткові рішення і не запобігають подальшому погіршенню якості дороги в середньостроковій і довгостроковій перспективі», — зазначив міжнародний експерт з автомобільних доріг iC consulenten Джеймс Метьюс. Враховуючи те, що нормальний термін експлуатації ямкового ремонту складає 5 років, результати експертизи показують, що застосування ямкового ремонту є ефективним до тих пір, доки він не перевищує 54% від загальної поверхні дороги. Іншими словами, якщо кожен рік середньорічна сума площі дорожньої відремонтованої поверхні перевищує 11% на визначеній ділянці, то в такому випадку економічно доцільніше застосувати метод ремонту всієї поверхні ділянки.

«Ямковий ремонт – феномен пострадянський. В Україні він замінив поточний, середній і капітальний ремонт. Причина тому — несистемне фінансування галузі. Такого бути не повинно. Для системних змін у цьому напрямку нам необхідно змінити існуючий механізм експлуатації доріг і забезпечити цільове використання коштів. Відповідні законопроекти наразі уже знаходяться в транспортному комітеті Парламенту і, маю надію, будуть прийняті на осінній сесії», — прокоментував висновки експертів Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

Результати пілотного проекту в Київській області також засвідчили недосконалість технічних завдань Укравтодору та звітів підрядників про виконання ремонтних робіт. За словами експертів, вони не  мають єдиного стандарту та не містять повного переліку показників якості у відповідності до стандартів, визначених українським законодавством. «Це не дає можливості об’єктивно оцінити об’єми виконаних робіт та тип матеріалів, які застосовувались під час ремонтів», — зауважив консультант. А значить, може призвести до неякісного виконання робіт підрядниками, порушення технологій та корупційних зловживань.

Висновки австрійських консультантів підтвердили позицію Міністерства: існуюча структура управління дорожнім господарством неефективна і має бути змінена. Монополія Укравтодору з функціями замовника, виконавця та перевіряючого призводить до того, що при порушенні технологій, недосконала документація дозволяє підряднику залишитися безкарним. А відсутність систематичного цільового фінансування галузі (дорожнього фонду) не дає можливості стратегічно підходити до планування ремонтних робіт. В результаті, навіть ті незначні кошти, які виділяються, використовуються неефективно. Держава виділяє мало коштів, начебто, щоб зекономити, проте в довгостроковій перспективі це призводить до значно більших витрат.

«Звіт австрійських аудиторів довів, що наша реформа дорожнього господарства йде в правильному напрямку. Тільки кардинальна зміна підходу до системи управління, фінансування і контролю, яку наразі впроваджує Міністерство інфраструктури дозволить наблизити Україну до доріг європейської якості. Ми візьмемо за основу висновки австрійських експертів для підготовки технічної документації всеукраїнського проекту з аудиту якості ремонту доріг. Окрім цього, усі матеріали, що засвідчують ті чи інші правопорушення з боку замовника або виконавця ремонтних робіт, будуть передані до генеральної прокуратори для подальшого розслідування», — підсумував Андрій Пивоварський.

Довідка

У 2015 році Міністерство інфраструктури України розпочало реформу дорожнього господарства, метою якої є децентралізація, викорінення корупції та забезпечення цільового фінансування доріг. До Верховної Ради України вже поданий законопроект щодо передачі місцевій владі місцевих доріг, коштів на їх утримання і техніки для обслуговування. Перше читання пройшов законопроект про створення Державного дорожнього фонду, який забезпечить цільове та стабільне фінансування автомобільних доріг. У липні 2015 року ліквідовано ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Укравтодор невдовзі залишиться лише замовником робіт, а виконавцем і контролером будуть незалежні компанії. Наразі завершився пілотний проект з аудиту якості, який проводила австрійська компанія у Київській області. Мінінфраструктури уже заручилося підтримкою Світового банку щодо виділення фінансування на масштабний проект незалежного аудиту якості по всій Україні. Початок процедури відбору компаній-підрядників запланований на вересень поточного року. Для захисту доріг від передчасного руйнування на розгляд КабМіну у липні поданий проект постанови про заборону руху вантажних транспортних засобів з подільним вантажем вагою понад 40 тонн. Триває конкурс на будівництво першої в Україні концесійної дороги Львів – Краковець.

Пілотний аудиторський проект з незалежного контролю якості дорожніх робіт, який здійснюється інспекторами австрійської компанії iC Consulenten у Київській області, стартував наприкінці червня. Протягом місяця незалежні інспектори австрійської компанії iC consulenten оцінювали якість ямкового ремонту 2015 року. Група експертів побувала на 9 дорогах міжнародного, національного та регіонального значення. Там інспектори провели 22 вибіркові перевірки вже виконаних робіт та оглянули дві ділянки, де ремонт саме відбувався. Окрім цього, вони проаналізували акти виконаних робіт Укравтодору та здійснили відбір проб покриття на трасах Київ – Одеса, Київ – Суми – Єнакієво, Бориспіль – Дніпропетровськ – Запоріжжя.

iCConsulenten – найбільша в Австрії компанія, що має досвід успішно реалізованих проектів подібного типу у більш ніж 50 країнах світу. На ринку України компанія веде активну діяльність з 2006 року.

Версія для друку Print Додати в обране

Морський порт «Южний» розвантажить державні автомагістралі без залучення бюджетних коштів

7 серпня 2015 року, 12:54

Морський порт «Южний» розвантажить державні автомагістралі без залучення бюджетних коштів

На підставі результатів проведеної аналітичної роботи, адміністрація морського порту «Южний» прийняла рішення про необхідність будівництва технологічних майданчиків для відстою вантажного автотранспорту і будівництва об’їзної дороги, що з’єднує автомагістралі М-14 і М28 без залучення бюджетних коштів.

Зокрема, можливі варіанти розміщення майданчиків та перспективи їх будівництва обговорювалися в ході засідання Ради морського порту «Южний» за участю запрошеного керівництва Служби автомобільних доріг в Одеській області.

У результаті, було прийнято рішення про будівництво ТОВ «ТІС-Зерно» за власні кошти і на своїй території автостоянки для вантажного автотранспорту на 1500 парко-місць, обладнаної необхідними санітарними умовами для відпочинку водіїв.

Одночасно група компаній ТІС також за рахунок власних фінансових ресурсів на належній їй території завершує будівництво об’їзної бетонованій дороги, що з’єднує автомагістралі М-14 і М28.

Також портовий оператор ТОВ «Бориваж» завершив будівництво накопичувальної стоянки для вантажного автотранспорту на 300 парко-місць, обладнаної всіма необхідними умовами для відпочинку водіїв.

Згідно з прийнятим на Раді порту рішенням, ще один господарюючий суб’єкт, який здійснює переробку зернових ТОВ «Дельта Вілмар СНД» уклав з виконавчим комітетом Южненської міської ради договір на утримання та облаштування земельної ділянки площею 1,3 га під будівництво автостоянки для розміщення вантажного автотранспорту на 200 парко -місць. На сьогоднішній день проводяться технологічні роботи з розчищення ділянки для початку будівництва.

Таким чином, партнерський діалог між адміністрацією морського порту «Южний» і портовими операторами дозволив домогтися конкретних результатів щодо вирішення проблеми, яка залишалася невирішеною довгі роки.

Нагадаємо, досвід попередніх років показав, що з початком зернозбиральної компанії вздовж автомобільних доріг міжнародного значення М-14 «Одеса — Мелітополь — Новоазовськ» і М-28 «Одеса-Южний», за якими здійснюється доставка зерна в порт, виникають кілометрові черги великогабаритного вантажного транспорту. Створення автомобільних заторів призводило до ускладнення руху автотранспорту, що в свою чергу різко знижувало рівень безпеки руху на,зазначених вище автошляхах.

Версія для друку Print Додати в обране

В одеському порту будується найсучасніший зерновий термінал

7 серпня 2015 року, 12:52

В одеському порту будується найсучасніший зерновий термінал

Згідно з планом стратегічного розвитку Одеський порт нарощує виробничі потужності. На останній нараді ради Одеського морського порту був затверджений проект створення компактного зернового комплексу в тилу 7 причалу Одеського морського порту ємністю 70 000 т. Комплекс зможе приймати зернові вантажі з залізничного рухомого складу та відвантажувати їх на судна.

Термінал проектується з урахуванням сучасних технологій та використанням портового перевалочного обладнання виробництва США. Відмінною особливістю цього комплексу від існуючих в порту буде застосування найсучасніших герметичних транспортних мереж та сховищ для переміщення та зберігання зерна, технології пилоподавлення, що передбачає використання харчових дезодорованих і рафінованих олій для зв’язування пилу. Сучасне причальне вантажне устаткування забезпечить мінімальні швидкості падіння зерна в трюм і відсутність пилоутворення як такого. З погляду екологічних та природоохоронних показників новий зерновий термінал буде нічим не гірше контейнерного терміналу, а за відсутності в технології терміналу двигунів внутрішнього згоряння за певними параметрами навіть краще.

Запуск даного зернового терміналу забезпечить створення робочих місць і надходження інвестицій у портовий сектор бізнесу м. Одеса, а також стабільних відрахувань до міського бюджету.

Версія для друку Print Додати в обране

Мінінфраструктури наголошує на необхідності пришвидшення експертизи проектної документації з днопоглиблення Дніпра

7 серпня 2015 року, 11:21

Мінінфраструктури наголошує на необхідності пришвидшення експертизи проектної документації з днопоглиблення Дніпра

Міністерство інфраструктури України нагадує, що відомством в 2015 році вперше було знайдено і застосовано реальний механізм фінансування проекту днопоглиблювальних робіт на перекатах Дніпровського і Дніпродзержинського водосховищ, а також здійснені конкретні кроки в напрямку його реалізації.

Згідно законодавства, підготовчий етап реалізації проекту днопоглиблення Дніпра має включати отримання семи окремих висновків експертиз і погоджень з зацікавленими органами виконавчої влади й місцевими органами самоврядування, а також затвердження фінпланів підприємств, що беруть участь у фінансуванні і замовленні робіт.

Задля якнайшвидшої реалізації проекту Міністерство розпочало роботу над ним і пройшло частину етапів ще до отримання оригіналу документації, який компанія «Нібулон» передала лише 09 червня 2015 року.

Відомство вже отримало погодження проекту від трьох облдержадміністрацій, Державної служби геології та надр України і Державного Агентства Рибного Господарства України.

У відповідності до законодавства, проектні матеріали було направлено до Міністерства екології і природних ресурсів України для проходження державної екологічної експертизи та до ДП «Укрдержбудекспертиза». Наразі для подальшої реалізації проекту не вистачає висновків цих двох органів.

Угоду з ДП «Укрдержбудекспертиза» було укладено 12 червня, одразу після отримання оригіналу проекту, оскільки оригінали документації є необхідною умовою проведення експертизи. ДП «Укрводшлях» сплатило вартість експертизи. За процедурою експертиза проводиться протягом 60 днів, отже її висновки мають надійти 11.08.2015 року.

Міністерство екології і природних ресурсів України отримало проект на погодження від Мінінфраструктури 13.05.2015 року, але через вкрай забюрократизовану процедуру, висновок досі не поданий.

Міністерство інфраструктури підтримує Українську Зернову Асоціацію в тому, що проект необхідно рухати далі задля збільшення вантажопотоку на Дніпрі та підвищення експортного потенціалу країни. Для цього потрібно отримати позитивне завершення експертизи проектної документації в якнайкоротший строк та затвердити на рівні уряду фінансовий план донора проекту – ДП «АМПУ». Лише за цих умов тендерна процедура на проведення днопоглиблювальних робіт буде відновлена, підрядника буде визначено, і роботи розпочнуться.

Довідка

Міністерство інфраструктури формує державну політику в галузі річкового транспорту. Ключовими завданнями відомства в цьому напрямку є відновлення судноплавства по Дніпру та підвищення конкурентоспроможності внутрішніх водних шляхів у порівнянні з іншими видами транспорту. З цією метою в Міністерстві розробили проект Закону «Про внутрішній водний транспорт», який вже зареєстровано у ВРУ. Новий Закон має забезпечити ефективне утримання річкової інфраструктури та рівний доступ до неї всіх операторів. Він також спростить процедури контролю суден на внутрішніх водних шляхах і приведе українське законодавство у відповідність до європейських норм.

Триває процедура експертизи проекту днопоглиблення Дніпра та тендер на проведення днопоглиблювальних робіт. Проект днопоглиблення був розроблений інститутом ТОВ «Укррічтранспроект» на замовлення компанії «Нібулон» ще в 2013 році. Нинішнім керівництвом Міністерства інфраструктури зроблені реальні кроки до реалізації проекту. Так, відомство вперше знайшло джерело фінансування робіт. Донором визначено ДП АМПУ, яке погодилося надати поворотну фінансову допомогу в розмірі 50 млн грн. Цю суму було включено до фінплану АМПУ та ДП «Укрводшлях».

Версія для друку Print Додати в обране

«Відкриття міжнародного річкового пункту пропуску через держкордон дозволить збільшити вантажопотік між Республікою Білорусь та Україною», — Мінінфраструктури

7 серпня 2015 року, 10:59

«Відкриття міжнародного річкового пункту пропуску через держкордон дозволить збільшити вантажопотік між Республікою Білорусь та Україною», - Мінінфраструктури

Про це йшлося на нараді за участю представників Мінінфраструктури, ПАТ «Київський річковий порт», Державної фіскальної служби та Київської міської митниці ДФС щодо можливості відкриття міжнародного річкового пункту пропуску на території ПАТ «Київського річкового порту».

Наразі пропуск суден і розмитнення вантажів здійснюється через міжнародний річковий пункт пропуску в Херсоні. У Міністерстві вважають, що новий пропускний пункт, який базуватиметься в Києві, дозволить збільшити обсяги річкових перевезень вантажів, зокрема, між Україною та Республікою Білорусь. Під час наради представники Мінінфраструктури та ДФС запропонували підтримку та сприяння проекту з метою налагодження на постійній основі оформлення товарів та транспортних засобів.

Голова Наглядової ради ПАТ «Київський річковий порт» Андрій Савчук висловив готовність співпрацювати з відомствами в цьому напрямку. За його словами, порт має прийняти обґрунтоване рішення щодо відкриття пропускного пункту. «Аби почати підготовку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту, необхідно ретельно проаналізувати, як відкриття пропускного пункту вплине на динаміку вантажопотоку, що доставлятиметься річковим транспортом з Республіки Білорусь», — зазначив Савчук.

За результатами наради, Державна фіскальна служба і Мінінфраструктури погодилися забезпечити ПАТ «Київський річковий порт» інформацією щодо номенклатури та динаміки потоку вантажів, що надходили з Республіки Білорусь у 2013-2015 роках, а також перспектив зростання вантажопотоку в разі запуску пункту пропуску в Києві. За підсумками опрацювання наданої інформації буде прийнято рішення щодо подальшої перспективи та термінів реалізації проекту.

Версія для друку Print Додати в обране